Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

   Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

   З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови, у загальноосвітніх навчальних закладах району проведені конференції, фестивалі, семінари, відкриті уроки на тему: «Рідна мова – безцінна й невичерпна духовна скарбниця народу», «диктант єдності», книжкові виставки, зустрічі з письменниками.

   21 лютого 2018 року у Тишківському НВК І-ІІІ ст. відбулися заходи до Дня рідної мови: відкритий захід у 4 класі «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!» (Паращук М. І., вчитель початкових класів); літературно-музична композиція «Вернися, рідна мово, до пам’яті народу» (Заводовська О. Д., Бандурка Р. Б., вчителі української мови і літератури та Майдан Н. І., вчитель початкових класів); диктант єдності «Без мови немає народу» (Кавчук С. М., Романиця М. Д., вчителі української мови і літератури); «Мовні ігри» для учнів 6-9 класів (вчителі-словесники).

   На базі Серафинецької ЗОШ І-ІІІ ст. проведено відкритий виховний захід у 4 класі «За що я люблю рідну мову свою» (Яшан Л. В., вчитель початкових класів).

  Традиційно в Торговицькому НВК відзначається 21 лютого Міжнародний день рідної мови. У рамках свята "Наша мова соловїна" учні 5 класу декламували найкращі зразки поезії про рідну мову. Такі заходи вчать дітей правильно висловлюватись, виховують дружні стосунки, сприяють накопиченню досвіду доброзичливих відносин, а головне - шанувати свою мову і поважати свою країну. Виступ підготувала класний керівник Гуцуляк Галина Василівна.

  Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!